Сторітелінг у маркетингу – подалі від брехні

Якщо вірити словникам, саме поняття сторітелінгу з’явилося на початку 18 століття. Тоді його з маркетингом, здається, не поєднувало ніщо. Та й маркетинг як такий тоді, мабуть, не існував – торгівля та й торгівля собі.

Навіть більше – синонімом сторітелера три віки тому були такі поняття як байкар та брехун. І якщо вигаданими історіями та іншим fiction задля fun нині мало кого здивуєш, то обман як був та і залишився чимось негативним. Що в реальному житті, що у чесній підприємницькій діяльності. Принаймні, у тій, якою вона повинна бути за визначенням.

Але чому саме байкар та брехун? Очевидно тому, що йдеться про оригінальність – про те, що є незвичним, що виходить поза межі буденності. Що було типовим для людини 18 століття нам нині важко чітко уявити – надто багато часу відмежовує нас від предків. Річ інша, що то був точно інший світ: завдяки кількості людей, речей, відкриттів, пізнаних загадок природи та самих слів на їх позначення. Лише варто поглянути на те, як за цей час розрослися словники кожної з мов – ось найкращий індикатор змін.

Доволі яскраво це можна побачити у таких відомих кінофільмах, як «Назад у майбутнє» з Майклом Джей Фоксом, «Прибульці» з Жаном Рено та інших стрічках, де не все з мови людей майбутнього розуміють аборигени минулого. На цьому тлі стає зрозуміло, чому індивіда та натовп так приваблюють нові, незрозумілі та досі небачені й нечуті речі та слова – адже цікавість є однією з найвизначніших рис роду людського.

Вона провокує на подорожі, запитання та інші виклики реальному та уявному світам. А починається все з банального – вміння зацікавити, підібрати той гачок, який найкращим чином зачепить людську цікавість, створить інтригу. Водночас чесною є лише та історія, фінал якої виправдовує сподівання аудиторії – те оповідання, той контент, який виконує дану на початку та в своєму процесі обіцянку.

Тоді читач, слухач, глядач не відчуває себе жертвою маніпуляції, обману. І тоді оповідач історії може з певністю називати себе маркетологом, а не брехуном. А поле, на якому він грає, є дуже тендітним, складним та не завжди передбачуваним. Називається воно людською уявою і саме про особливості взаємодії з нею буде мій наступний допис за два тижні.